ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

1.1. Основні поняття теорії мовної комунікації

1.2. Удосконалювання навичок читання

1.3. Удосконалювання навичок слухання

1.4. Удосконалювання навичок листа

1.5. Удосконалювання навичок усного мовлення

1.6. Мовні тактики переконання

1.7. Методика проведення ділових бесід і переговорів

РОЗДІЛ II. ПРОЕКТУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1. Підхід до розроблення систем інформаційного забезпечення.

2.2. Інформація та комунікації у менеджменті

2.3. Інформація.

2.4. Комунікаційний процес

2.5. Комунікації ділових партнерів

РОЗДІЛ III. КОМУНІКАЦІЯ НА СУЧАСНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Види комунікацій в Територіальному центрі обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених громадян

3.2. Труднощів розвитку комунікацій в Територіяльному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених громадян

3.3. Шляхи поліпшення системи комунікацій в Територіяльному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених громадян

3.4. Що таке управління конфліктами

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Типовий робочий день соціального менеджера - це робота з документацією, заплановані зу­стрічі, телефонні розмови, читання кореспонденції, відповіді на неї, незаплановані зустрічі та поїздки. Більша частина цієї діяльності пов'язана з комунікаціями. Справді, менеджери, як звичайно, більше половини свого часу витрачають на певний вид кому­нікацій. Комунікації завжди стосуються двох або більше людей, тому тутінші поведінкові процеси, такі як мотивація, лідерство, групова діяльність є суттєвими. Мене­джери, якщо вони хочуть бути справжніми лідерами, повинні добре освоїтикомунікації.

Вибір потрібної форми. Яку форму міжособових комунікацій повинен обрати соціальний менеджер? Це залежить від ситуації. Усні комунікації часто ліпші, коли повідомлення особисте, нерегулярне і коротке. Письмові комунікації звичайно надійніші, коли повідомлення офіційне, постійне і довше. Соціальний менеджер може поєднувати ці форми. На­приклад, за допомогою негайної телефонної розмови він може зробити оголошення про засідання й отримати відразу відповідь. А доповнення телефонного повідомлення пам'ятною запискою запевнює, що одержувач пам'ятатиме про засідання.

Тема бакалаврської роботи: Комунікації їх форми та фах менеджера.

Мета дослідження: дослідити комунікації, їхні форми та фах менеджера.

Об’єкт дослідження: Рівненський Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених громадян.


РОЗДІЛ I. ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

1.1. Основні поняття теорії мовної комунікації

Менеджер соціальної сфери повинен володіти поруч чорт, що включають, наприклад, природну потребу допомагати людям, здатність полегшувати їхнє існування й соціальна взаємодія, підтримувати почуття власного достоїнства людини й розвивати його соціальну відповідальність. Фахівці виділяють три основних якості, якими він повинен володіти: відповідність гуманістичного потенціалу особистості даному роду діяльності; компетентність, що включає знання й уміння як в області соціальної роботи, так і в суміжних сферах; уміння встановлювати адекватні міжособистісні й конвенційні відносини в різних ситуаціях спілкування. Дві останніх якості проявляються в цілому ряді вмінь соціальної взаємодії, наприклад в умінні міняти рольові позиції й відносини, умінні полегшити спілкування, умінні формувати нові соціальні ролі в клієнтів і т.п.

Професійні знання й уміння соціального менеджера формуються при вивченні відповідних дисциплін. Навчальні плани закордонних коледжів і університетів включають цілий блок дисциплін, ціль яких складається у формуванні вмінь спілкуватися, діяти спільно, вести переговори й дебати, брати інтерв'ю, готовити публічні виступи й виступати перед різною аудиторією й т.д. У українських вузах такою дисципліною є «Основи мовної комунікації», у завдання якої входить формування в студента вміння вислухати свого підопічного, адекватно інтерпретувати текст його листа (заяви, прохання, скарги й т.д.) і скласти відповідні документи з метою соціальної підтримки, переконливо провести бесіду із клієнтом або переговори із чиновником по захисту соціальних прав.

Мовна комунікація - це мовне спілкування, ціль якого складається в обміні різного роду інформацією. Основним засобом спілкування є мова, однак міміка, жести, рухи людини також Можуть багато чого сказати уважному співрозмовникові. Розрізняють вербальну (словесну) і невербальну комунікацію. До засобів невербальної комунікації, крім жестів і міміки, відносять також різні системи сигналізації (дорожні знаки, сигнали світлофора, мова квітів і т.п.). Вербальна комунікація може здійснюватися у двох основних формах: письмової й усної.

У процесі спілкування людина вирішує наступні основні завдання:

- ефективне; одержання інформації;

- ефективна передача інформації;

- досягнення поставленої мети шляхом переконання співрозмовника й спонукання його до дії;

- одержання додаткової інформації про співрозмовника;

- позитивна самопрезентація.

Станом успішного рішення цих завдань є розвиток навичок основних видів мовної діяльності: читання листа, слухання й говоріння. Деякі люди можуть сказати про себе, що вони володіють цими навичками в досконалості. Крім того, володіння мовою спілкування (насамперед рідним), знання граматичних правил і стилістичних тонкостей відіграють немаловажну роль у процесі спілкування. Найчастіше цікава по змісту мовлення може бути погано сприйнята аудиторією, тому що виступаючий вимовляє її монотонно, із запинками, неправильно вимовляючи слова.

Ефективне одержання інформації ставиться як до усного, так і до письмового мовлення й залежить від рівня володіння навичками читання й слухання. Ефективна передача інформації (у письмовій і усній формі) припускає володіння навичками листа й говоріння. Досягнення поставленої мети шляхом переконання співрозмовника припускає знання основних риторичних прийомів (як в усної, так і в письмовому мовленні), а також володіння мовними тактиками переконання й спонукання. Одержання додаткової інформації про співрозмовника можливо на основі знання закономірностей, функціонування мови в суспільстві (щоб визначити рівень соціально-культурного розвитку людини, його соціальну приналежність), уміння розрізняти відтінки інтонації й голосу співрозмовника (щоб оцінити його емоційний стан), уміння інтерпретувати зміст його висловлень і зрозуміти можливий підтекст.

Позитивнасамопрезентація означає здатність зробити гарне враження на співрозмовника (або на читача) і припускає володіння основами культури мовлення, що містить у собі й знання норм мови, і вміння «виконати» своє мовлення в приємній для співрозмовника манері, продемонструвавши свої позитивні якості.


1.2. Удосконалювання навичок читання

Роль навичок читання при навчанні основам мовного спілкування іноді недооцінюється. Однак, незважаючи на те що читання спрямоване на сприйняття тексту, розвиток навичок цього виду мовної діяльності дуже важливо для вдосконалювання вмінь виробництва мовлення (листа й говоріння), оскільки в процесі читання виробляється здатність швидше, глибше розуміти й аналізувати що читає, що є основою для самостійної творчості.

Ефективне читання означає здатність витягати корисну інформацію із прочитаного тексту (друкованого або рукописного) і запам'ятовувати її для подальшого використання. Основним показником рівня володіння навичками читання є швидкість читання, що визначається не тільки кількістю слів, прочитаних у хвилину, але і якістю засвоєння прочитаного. Звичайно у випускників шкіл швидкість читання становить 100-200 слів у хвилину, що оцінюється фахівцями як повільна.

Для розвитку навичок ефективного читання важливо знати основні недоліки, властиві середньому, ненавченому читачеві, які значно знижують швидкість читання:

1.Регресії, тобто невиправдані повернення очей для читання вже прочитаного (у рядового читача на кожні 100 слів доводиться 10-15 таких повернень).

2.Мале поле зору, тобто кількість букв, які бачить око при фіксації (звичайно 10-15 букв, у той час як навчені люди можуть охопити оком всю сторінку).

3.Артикуляція, тобто внутрішнє проказування тексту, що читає.

4.Відсутність значеннєвого прогнозування, тобто вміння вгадувати наступні слова.

5.Відсутність гнучкої програми читання, тобто алгоритму читання відповідно до певної мети й за певними правилами.

Розроблено різні методики, які дозволяють перебороти ці недоліки.

У навчальних допомога з раціонального читаннявикладена, наприклад, диференціальний алгоритм читання, якому можна порекомендувати для текстів переважно наукового й публіцистичного стилю. Ціль цього технічного прийому— полегшити розуміння тексту. Алгоритм заснований на розподілі тексту на значеннєві частини й виділенні в них значеннєвих опорних пунктів. Послідовність роботи над текстом по цьому алгоритмі така:

1.У кожному абзаці виділяються ключові слова, тобто такі слова або сполучення слів, які є найбільш важливими, несуть основне інформаційне навантаження.

2.Із ключових слів складаються значеннєві ряди, тобто речення, які включають ключові слова й слова-зв'язки. У результаті виходить стислий зміст абзацу.

3.Виділяється основне значення (так називана домінанта) тексту в результаті осмислення значеннєвих рядів. При правильному застосуванні алгоритму домінанта повинна становити не більше 25% від первісного обсягу тексту.

Навичка ефективного читання допомагає розвивати здатність ефективного слухання.

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 72

Бесплатная работа

Закрыть

Коммуникации их формы и специальность менеджера

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.