Компьютерные технологии в стоматологии
У літературі описано понад 5 різних комп’ютерних систем для стоматологічного використання. Серед них: у Німеччині — CERECфірми “Сірона”, CER- CONфірми “Дегусса”, EVEREST фірми “KaVo”, DIGIDENTфірми “Гірбах Денталь”, Hint-Els фірми “Hint-Els Gmbh”; у США — ETKON SYSTEM фірми “Еткон AG”, LAVA фірми “ЗМ ESPE”; у Швеції — PROCERA фірми “Nobel”; у Швейцарії — OCS фірми “DCS.AG”; у Японії — GN-1 фірми “GC”; у Канаді — PROSO фірми “Сайновед” тощо. Будь-яка система CAD/CAM передбачає:
CAD — computer aideddesign — технологію конструювання зубного протеза за допомогою комп’ютера.
САМ — computeraidedmanufacturing— технологію виготовлення зубного протеза за допомогою чи під управлінням комп’ютера.
Будь-які системи CAD різняться переважно за типом реєстрації тривимірних даних, що використовуються для отримання відпрепарованого зуба. Тривимірний сканер представлений або інтраоральною камерою (клінічний варіант), або лабораторним (стаціонарним) апаратом для сканування моделей чи воскової репродукції виробу. Точність оптичного отримання інформації досягається за рахунок реєстратора зображень із зарядним зв’язком (типу Сегес) і залежить від кількості пікселей (дозвільна здатність).
Сучасні механічні сенсорні методи (типу Denti CAD) мають більшу дозвільну здатність, ніж оптичні системи, вони здатні розпізнавати зображення під’ясенної частини ротової порожнини. Але є незручності у використанні таких систем: фіксація сенсорного устрою на щелепі підчас сканування; помилки в реєстрації, що пов’язані із фізіологічною рухомістю опорних зубів. Тому такий тип сканування використовується лише на моделях.
Системи САМ (комп’ютеризоване виробництво) майже не відрізняються одна від одної. Вони складаються з:
— комп’ютерної моделювальної частини, програмне забезпечення якої дає змогу проводити просте моделювання віртуальної реставрації, моделювання з використанням бази даних про середньоанатомічну будову зубів і зубних рядів або моделювання жувальної поверхні з урахуванням зубів-антагоністів конкретного пацієнта чи побудову реставрації в програмі віртуального артикулятора;
— фрезерувального апарата, який може бути представлений настільним блоком із двома фрезами, здатним відфрезерувати одну вкладку або коронку, чи стаціонарним апаратом з більш ніж 20 фрезами, Що дає змогу виготовити мостоподібний протез до 14 одиниць. За характером матеріалів, які обробляються, ці апарати можна поділити на: фрезери звичайної кераміки, фрезери твердої кераміки та універсальні, що здатні з дуже високою точністю виготовити реставрацію із пластика, металу та всіх видів керамічних матеріалів.
Про ефективність роботи будь-якої комп’ютеризованої системи судять за крайовим приляганням реставрацій. З такою метою часто застосовують термін “маргінальна адаптація”. Заданими різних дослідників (Böttgeri співавт., 1988; Diedrich, Erpenstein, 1985), величина зазору між тканинами зуба і реставрацією становить у середньому від 20 до 91,5+89,1 мкм. Системи CAD/CAM передбачають виготовлення каркасів мостоподібних протезів з максимальною протяжністю до 5 одиниць.
Серед переваг усіх систем CAD/САМ є висока точність протезів та значна економія часу лікаря і хворого. До їх недоліків можна віднести високу вартість, необхідність ручного дороблення протезів для поліпшення функціональних та естетичних результатів. У перспективі розширення використання комп’ютерних технологій у клініці протезування виникають проблеми із створенням якісного “віртуального артикулятора”, підготовка стоматологів і зубних техніків до роботи з різним програмним забезпеченням комп’ютерних систем.
Розглянемо особливості деяких CAD/CAM систем. Система DCS(Швейцарія) дає змогу проводити комп’ютеризоване виготовлення каркасів коронок і невеликих мостоподібних протезів. Тривимірне зображення отримують за допомогою механічного поверхневого сканування дигітайзером на моделі.
Модель поміщають на столик, який зміщується у трьох напрямках. Усі межі препарування скануються в один етап і отримане зображення виводиться на монітор. Скановані поверхні поза межами препарування не відображаються. Поверхня систематично сканується у висоту до отримання достатнього обсягу даних. Після цього на моніторі з’являється тривимірне зображення, що відображає форму і співвідношення опорних зубів. Це дає змогу проводити комп’ютерний дизайн одиночних коронок і мостоподібних протезів. Технологія DCSзробила можливим виготовлення титанових каркасів для одиночних металокерамічних коронок і мостоподібних протезів, а також реставрацій із високоміцної алюмінієвої та цирконієвої кераміки. Найпоширенішим є виготовлення одиночних коронок.
Технологія “Процера” (“Nobel” Швеція) представлена Чикагським Центром Сучасної Стоматології (США). Технологія розроблена Маттс Андерссоном у 1983 р. Вона дозволяє проводити промислове виготовлення основних елементів коронок, вінірів, мостоподібних протезів, абатментів.
Основні технологічні етапи:
— зняття відбитків, виготовлення штампів;
— розміщення штампів на столик сканера “Процера”. Столик сканера реєструє координати X, у, z у 360 точках під час кожного оберту штампа. Це займає 2 хв. Після цього скановане зображення з’являється на моніторі персонального комп’ютера;
— оброблення зображення за допомогою спеціальної програми “Процера CADesign”;
— передача зображення по інтернету на завод “Процера”. Тут і виробляють індивідуальні ковпачки. Перевагами такої технології є відсутність традиційних процедур: моделювання воском, відливання форм, лиття.
Можливість поновлення комп’ютерної програми дає змогу своєчасно використовувати нові матеріали “Процера”. Технологія передбачає використання алюмінію оксиду, цирконію оксиду і титану.
Коронки можуть бути виготовлені лише з кераміки завтовшки