Зміст

Вступ.

Розділ 1. Загальна характеристика сечовидільної системи.

1.1 Будова сечовидільної системи.

1.2 Процес сечоутворення та сечовипускання.

Розділ 2. Етіологія і патогенез пієлонефриту і інфекції сечовивідних шляхів.

2.1. Збудники сечових інфекцій.

2.2. Чинники, сприяючі інфекції сечовивідних шляхів

Розділ 3. Дослідження сечі.

3.1 Мікробіологічне дослідження сечі.

3.2 Сечокам'яна хвороба

3.3 Туберкульоз нирок

3.4 Лікування та профілактика сечовивідних шляхів.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ

Аанатомія і фізіологія людини-фундаментальні для медицини дисципліни, основа будь-якої медичної освіти.

Фізіологія –наука про закономірності функціонування цілісного живого організму та його окремих систем, органів, тканин. Вона вивчає також закономірності взаємодії живих організмів з навколишнім середовищем, їхню поведінку в різних умовах, на різних стадіях розвитку.

Пізнання сутності фізіологічних процесів неможливе без вивчення будови організму на різних рівнях його організації-субклітинному, клітинному, на рівні органа, організму в цілому, де ці процеси відбуваються.

Для вивчення макро- і мікроструктури організму та його функцій застосовують найрізноманітніші методи дослідження: зовнішній огляд, дослідження за допомогою оптичних приладів і рентгенівських апаратів, метод експерементального моделювання, електронно-мікроскопічний метод та ін.

Сучасні методи, що застосовують в анатомії і фізіології, дозволяють не лише уточнювати, а й поступово розкривати та пізнавати нові структури органів, механізми фізіологічних процесів, регулювання функцій, які мають величезне значення для практичної медицини.

Досконалі знання будови тіла людини-неодмінна умова розуміння життєвих відправлень здорового і хворого організму, причин виникнення хвороб, заходів по їх усуненню.

Тема курсової роботи: фізіологія сечовиділення у людини.

Мета даної курсової роботи: дослідити фізіологію сечовиділення у людини.


Розділ 1. Загальна характеристика сечовидільної системи.

1.1 Будова сечовидільної системи.

До сечових органів належать органи, які виробляють сечу (нирки), і органи які нагромаджують і виводять її назовні (сечоводи, сечовий міхур,сечівник).

У жінок сечові та статеві органи ізольовані одні від одних, а учоловіків вони сполучаються в передміхуровій частині сечівника (уретри), де відкриваються сімявиносні (дві) та вивідні протоки (15-20) передміхурової залози.

Нирка – екскреторний орган, який розташований поза очеревиною на задній стінці живота, по боках хребта на рівні XIгрудного – поперекового хребців. Права нирка міститься дещо нижче, ніж ліва. Маса кожної нирки дорівнює 110-140 г, довжина - -12 см, ширина-4,5-6,5, товщина 2-3 см.

Нирка має бобоподібну форму, оточена жировою капсулою і разом з нею розміщена в фасціальному футлярі. Паренхіма (речовина нирки) покрита сполучнотканинною капсулою.

На внутрішньому увігнутому краю нирки розміщені ворота, куди входять ниркової артерії та нерви, а виходять ниркові вени, лімфатичні судини і сечовід. Усередині нирки є сплющена лійкоподібна порожнина – ниркова миска, яка складається з великихі малих нервових чашечок, що переходять у ниркові піраміди. Ниркова миска переходить у сечовід, по якому сеча поступає в сечовий міхур, а з нього по сечівнику-назовні.

Ниркає важливими видільними органами, призначення яких полягає в підтриманні постійного складу й обєму рідин внутрішнього середовища організму. Через нирки виділяється значна кількістькінцевих продуктів обміну речовин (сечовини, аміаку, креатину та ін.).

Процес утворення і виділення сечі з організму називається діурезом.

У нирці розрізняють зовнішню кіркову речовину, що прилягає до фіброзної капсули, в якій розміщені найдрібніші артеріальні судини, що утворюють клубочки ниркового тільця, і внутрішню мозкову речовину, яка складаєтьсяз конусновидних ниркових пірамід (16-20), пронирзаних великою кількістю нирковихканальців і зібраних трубочок. Коркова речовина проникає в мозкову речовину між пірамідами, виділяє їх одну від одної та утворює ниркові стовпи.

Основною структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон. Це довгий нирковий каналець, сліпий кінець якого (його початковий відділ) у вигляді двостінної чаші (капсули Шумлявського-Боумена) охоплює клубочок кровоносних судин. Клубочок разом з охоплюючою його капсулою називається нирковим тільцем. Поблизу клубочка каналець багаторазово вигинається. Цей сигмент його називається проксимальною частиною канальцянефрона, третій – петлею нефрона, а четвертий –дистальною частиною канальця нефрона. Збірні трубочки утворюють короткі вивідні протоки, які крапковими отворами відкриваються на верхівці сосочка ниркової піраміди, що переходить у ниркові чашки, а останні-в ниркову миску і сечовід.

Характерною особливістю будови нирки є те, що вона має не одну, а двікапілярні сітки, повязані з сечоутворенням: клубочкову і перитикулярну. Клубочкова капілярна сітка міститься в нирковому тільці, перитикулярна утворена виносною аретеріолою, що розгалужується на капіляри і густо обплітає ниркові канальці. Виносна клубочкова артеріола за діаметром менша приносної, що створює умови для підвищення тиску в її капілярах. Тиск у капілярах клубочка ниркового тільця становить 9,3 -12 кПа, а в капілярах, що обплітають ниркові канальці, - 2,67-5,33 кПа.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 27

Бесплатная работа

Закрыть

Физиология мочеиспускания у человека

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.