Причины и начало Великой Отечественной Войны. Оборона Киева
Зміст
Вступ. 3
І. Чому Гітлер напав на СРСР?. 5
1.1. Пакт Ріббентропа-Молотова. 5
1.2. План Барбаросса. 8
1.3. Підготовка Німеччини до нападу. 13
ІІ. Початок воєнних дій. 17
2.1. 22 червня 1941 року. 17
2.2. Трагедія Червоної Армії. 22
2.3. Танковий бій в районі Луцьк–Броди–Рівне. 30
ІІІ. Київська оборонна операція. 32
Висновок. 36
Список літератури. 37
Вступ
Друга світова війна – найтрагічніша подія ХХ століття. В ній брали участь понад 60 держав, на теренах яких мешкало 80% населення Землі. Жертвами цього найбільшого військового конфлікту стали 65–67 млн. чоловік. В ході війни були знищені колосальні матеріальні й культурні цінності.
При владі в Німеччині знаходилася фашистська націонал-соціалістична партія, що не приховувала своїх цілей – захоплення “життєвого простору” для вищої арійської раси, до якої, за твердженням фашистів, належали німці та знищення цілого ряду народів Європи.
Друга світова війна, яка розпочалася 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу, для Радянського Союзу переросла в Велику Вітчизняну війну – 22 червня 1941 рік.
У війні Німеччину підтримували Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія. Як відомо, в розгромі нацистської Німеччини та її союзників, 61-річчя якого відзначалося 9 травня цього року, провідну роль відіграли народи Радянського Союзу, зокрема України. За радянських часів, зі зрозумілих причин, наукове висвітлення питань, пов’язаних із цим періодом вітчизняної теорії, було недостатньо об’єктивним, а деякі з них взагалі замовчувалися.
Історія Великої Вітчизняної війни була цілковито підпорядкована обґрунтуванню ролі партії, радянського керівництва, особисто Сталіна у досягненні перемоги. О.Довженко намагався відтворити у своїй кіноповісті “Україна в огні” правду про події воєнного лиха, але був заборонений, оскільки не сподобався вождю. Із щоденника Довженка дізнаємося: “Мені важко од свідомості, що “Україна в вогні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить нікому вона не потрібно і ніщо не потрібно, крім панегірика”. [16, ст. 56]
Написано тисячі праць різноманітних жанрів, але й нині сторінки вселюдської трагедії рясніють білими плямами. Навіть спогади відомих і авторитетних полководців підганялися під відповідні шаблони. З них вилучали об’єктивні оцінки, чесні визнання причини поразок, втрат, помилок, допущених військовими, а особливо державним керівництвом СРСР, особисто Сталіним.
І все ж таки, я гадаю, що із прийняттям незалежності України чимало вийшло праць, де відображено широке коло питань зазначеної проблематики. Відомі роботи таких дослідників: М. Коваль, С. Кульчицький, В. Косика, В.Кучер, І. Нагаєвський та багато інших. Таким чином, за допомогою праць цих дослідників я розпочну свою роботу.