Головні принципи расових класифікацій

Серед сучасного населення земної кулі розрізняють окремі таксономічні підрозділи, яким властиве певне сполучення спадкових ознак фізичної будови (генофонд). Починаючи з першої половини XIX ст. ці підрозділи позначаються термінами "раса", "географічна раса", "расовий комплекс", "расовий тип" і т. п. Зага­лом раси це великі групи людей, об'єднані спільністю походження та комплексом подібних морфологічних рис. Останнім часом для ха­рактеристики рас дедалі ширше застосовуються також деякі фізіоло­гічні ознаки (групи крові та ін.).

Усі сучасні расові класифікації базуються на ієрархічному прин­ципі: кілька основних — великих рас діляться на малі раси та антропологічні типи. При визначенні їхньої кількості беруться до уваги межі поширення, спільність походження та ступінь морфоло­гічної схожості певних комплексів фізичної будови. Загальноприй­нятою є теза про таксономічну нерівноцінність расових ознак: з-поміж них виділяють давні, які охоплюють великі ареали (напри­клад, кучеряве волосся у Тропічній Африці, різко виступаючий ніс у Європі, Західній Азії), та пізні, котрі характеризуються "мозаїч­ною" мінливістю.

Значний вплив на розвиток расознавства мала класифікація, запропонована Й. Денікером у 1902 р. Він виділив шість великих груп (стовбурів), які включають 29 локальних (малих) рас (табл. 19). Класифікація французького вченого побудована на суто морфоло­гічних принципах (причому найбільш цінними ознаками він вважав форму волосся та колір шкіри). Це її перевага й недолік одночасно: з одного боку, на відміну від своїх попередників Денікер цілком відмовився від етнографічних, лінгвістичних чи психологічних ха­рактеристик, а з іншого — недостатньо враховував роль географіч­ного фактора, що й призвело до певних прорахунків: наприклад, негроїдні австралійці потрапили до однієї групи з європеоїдними ассирійцями.

Подальший розвиток расознавства пов'язаний з утвердженням • еволюційного принципу, за яким сучасні расові комплекси виникли на різних етапах історичного розвитку людства. Одним із перших його застосував нідерландський мандрівник і вчений Штратц (1904). Розділивши раси на давні — "протоморфні", перехідні — "метаморфні" та пізні — "архіморфні", він відніс до протоморфних бушменів, негрилів, негритосів, полінезійців, частину американських індіанців; до метаморфних — "жовто-світлошкірі" народи Східної Європи й Західного Сибіру й "чорно-світлошкірі" Індії та Індокитаю; до архіморфних — більшість сучасних європеоїдів, мон­голоїдів і негроїдів.

Таблиця 19

Класифікація рас (за Й. Денікером)

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 22

Бесплатная работа

Закрыть

Принципы расовой классификации

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.