План

Вступ

Лікувальна фізична культура при ДЦП

Принципи лікувальної дії

Массаж

Фізичні вправи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Страшна хвороба, що, як правило, не полишає дитину протягом усього життя, називається дитячим церебральним паралічем. Учепитися у свою жертву ДЦП може в період внутрішньоутробного розвитку, під час пологів, або безпосередньо після пологів.

Дитина, уражена ДЦП, має рухові розлади: ослаблення сили або зменшення амплітуди довільних рухів (парез), повна відсутність довільних рухів (параліч), роз'єднаність, розлад координації рухів (атаксія), мимовільне скорочення м'язів (гіперкінез).

Звичайно ці відхилення поєднуються з порушеннями мовлення — у трьох із чотирьох випадків і психіки — у чотирьох із п'яти випадків.

З цією хворобою людство познайомилося ще на світанку цивілізації. Однак у медичних виданнях її перший науковий опис датується 1843 роком і належить лікарю Літтлю. Дотепер ДЦП часом називають хворобою Літтля. Саму ж назву захворювання — дитячий церебральний параліч — ввів у науковий обіг у 1924 році Зигмунд Фрейд - той самий лікар-психіатр і психолог, засновник психоаналізу, чиї наукові прозріння допомогли по-новому подивитися не тільки на медицину, а й на багато інших галузей людської культури.

За старих часів такі діти поповнювали ряди сільських дурників. Та й у містах їх було вдосталь. На жаль, прогрес з усіма його досягненнями статистику не поліпшив. Учені давно дійшли висновку, що соціальні умови життя на частоту ДЦП не впливають. Хіба що в багатих країнах є можливість ховати такий контингент у спеціальні лікарні, подалі від очей здорових людей. Але й там кількість дітей і дорослих «із порушеннями, що обмежують життєдіяльність, із соціальною недостатністю» — такими словами маскують обділених долею і наділених хворобами людей — неухильно збільшується.


Лікувальна фізична культура при ДЦП

(ДЦП) — одне з найтяжчих хронічних захворювань дітей. Ніколи раніше ефективних методик лікування його не існувало.

ДЦП — стійкий патологічний стан — виникає через ураження центральної нервової системи. Проявами захворюван­ня стають порушення у руховій сфері, які поєднуються, як правило, із змінами у психомовному розвитку. Серед дітей з такою патологією багато розумово відсталих.

Особливістю дитячого церебрального паралічу є травматичне ураження (найчастіше — під час пологів) нервової системи. Але вона у новонародженого тільки розвивається, ще не сформувалася остаточно. І це має принципове значення! Нервова система у цьому віці надзвичайно пластична. Отже, перспектива одужання не виключена.

Термін «ДЦП» не означає певного захворювання, він фіксує велику групу стійких патологічних станів, які, коли їх не переломити, поглиблюються до п'ятирічного віку. Це загальна часова межа подібних захворювань. Саме вона дозволяє стверджувати, що до п'яти років адаптаційна медицина користі не приносить, необхідно зосере­дитися на наступальній медицині, здатній відновлювати нер­вову систему. За цим висновком стоїть удаване протиріччя. З одного боку — необоротність змін у нервовій системі, що виникли у пре- та перинатальному періоді, з другого — ви­сока пластичність дитячого мозку. В основі означеного протиріччя лежить закономірність різночасового дозрівання різних функціональних систем.

З цього «зсуву по фазі», як сказали б електрики, гріх було б не скористатися. Оскільки функціональні системи дозрівають і розвиваються у різній послідовності, то у дітей, уражених ДЦП, дефекти торкнулися систем, утворених на ранніх стадіях розвитку. На пізніших стадіях виникають нові зв'язки, здебільшого працездатні (ось вона, рятівна соломинка, хоча поки ще тільки соломинка) для компенсації попередніх втрат.

З погляду закономірностей нейрометамерної іннервації, ДЦП — такий стійкий патологічний стан, за якого сформу­валися і закріпилися аномальні функціональні зв'язки, що деформують моторну, мовну та інші системи розвитку людини.

Сформувалися і закріпилися, але піддаються корекції. Особливо, якщо час не втрачений і дефекти остаточно не «закостеніли». Тому завжди стверджую: дитячий церебральний параліч — не остаточний вирок, а всього лише діагноз. Інша справа, що досить часто він буває ширмою для дея­ких медичних працівників. Страхує на випадок не­ефективної терапії або іншого неправильного лікування. Так би мовити, звільняє від святої необхідності встановити справжні причини захворювання, які на ранніх стадіях постнатального онтогенезу дозволили б запобігти роз­виткові необоротних рухових порушень, а отже, й інвалідності.

При захворюваннях, що узагальнено називаються «дитячим церебральним паралічем», пропонована лікарська допомога спрямована на досягнення трьох цілей.

Відновлення (регенерація) нервової системи.

Стимуляція нормального розвитку дитини (послідовний розвиток вікових навичок).

Компенсація втрачених функцій.

Пропоновані методики за всіма цими трьома напрямами докорінно відрізняються від традиційних способів лікування ДЦП. Вважаючи церебральний параліч остаточним вироком, що оскарженню, тобто лікуванню, не підлягає, лікарі раніше спрямовували зусилля не на те, щоб урятувати дитину від інвалідності, а на пристосування до інвалідності.

Ефективність терапії повністю залежить від кількох факторів:

Потенційні можливості мозку дитини (вони тим вищі, чим раніше розпочато лікування).

Безперервність лікування.

Комплексність лікування.

Останній пункт — комплексність лікування — потребує окремої розшифровки. У різних пропорціях, але лікування має обов'язково проводитися за напрямами; неврологія, ортопедія, офтальмологія, лікувальна гімнастика, масаж:, психо­терапія, логопедія, педагогіка.

Увесь комплекс відновлювальних заходів бажано задіяти відразу ж після встановлення остаточного діагнозу і в повному обсязі.

Хвороба не чекає, не можна відкладати боротьбу з нею до кращих часів. З кожним місяцем вона дедалі сильніше стискає у своїх обіймах жертву, і з кожним місяцем розімкнути ці обійми все важче.

Усі лікувальні процедури чітко розписані.

Залучення матері до лікувального процесу поліпшує емоційний фон. Вона сама проймається вірою в ефективність лікування. Ця віра як естафета передається дитині і знову повертається до матері, додаючи їй ще більшої активності.

Виробляється строгий алгоритм лікувальних дій, їх послідовності та поєднуваності.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 24

Бесплатная работа

Закрыть

Лечебная физическая культура при детском церебральном параличе

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.