Зміст

Вступ

Розділ I. Особливості екологічного проектування

1.1. Заходи щодо поліпшення загальної екологічної ситуації на планеті

1.2. Поділ систем опалення

Розділ II. Екологічне проектування санітарно-захисних зон та його вплив на населення

2.1. Екологічне проектування санітарно-захисних зон

2.2. Врахування фізичних факторів впливу на населення при встановленні санітарно-захисних зон

Вступ

XXI століття - століття екології. Будь-які заходи, прийняті по захисту природи, в кінцевому рахунку визначаються поведінкою людей, які з нею взаємодіють, їх ставленням до навколишнього середовища. Знання екології рідного краю дозволяє правильно оцінити дії людей в природних умовах, допоможе розібратися в екологічних проблемах своєї місцевості, способи їх усунення. Екологічна грамотність, дбайливе ставлення до природи стали запорукою всієї роботи. Крім того, екологічна освіта дітей - це величезний потенціал їх всебічного розвитку. Продумане системне знайомство дитини зі світом природи дозволяє розвивати у нього найважливіші операції мислення.

Про неблагополуччя в стані навколишнього природи говорять на всіх континентах, на різних мовах. Екологічне сьогодення і майбутнє у всіх народів загальне, адже все в нашому багатогранному світі взаємопов'язане. Природа тендітна і вразлива. З небезпечного супротивника, яким вона була на зорі цивілізації, природа перетворилася в крихкого товариша, потребує нашого захисту. Тому важливо екологічну культуру виховувати з самого раннього дитинства, тобто впливати ні скільки на свідомість дітей, а на підсвідомість.

В даний час на Землі немає жодної ділянки, який в тій чи іншій мірі не відчував на собі впливу людської діяльності. Так як всі зміни природного середовища роблять вплив на умови життя і здоров'я населення, то розгляд цієї взаємозв'язку здійснюється через систему знань про значення окремих компонентів і природи в цілому для життя і господарської діяльності людини, про необхідність раціонального використання природних ресурсів.

Вивчення основ природокористування, розгляд питань про роль прогнозування - змін навколишнього середовища сприяють розумінню учнями важливості врахування особливостей природи в процесі трудової діяльності людини.

Нашому світу ми повинні залишити, в першу чергу, здорових дітей: фізично, психологічно і морально, дітей, які розуміють проблеми сучасного світу, і не лише розуміють, але і мають активну життєву позицію, шукають шляхи і методи розв'язання даних проблем. Аналіз результатів, проводилися ще в 90-ті роки досліджень, показав, що у сучасних школярів слабко розвинена потреба практичного участі у вирішенні екологічних проблем. Причина полягала в наступному: школа ставила перед собою завдання передачі знань, трансляцію інформації. Сьогодні практична спрямованість є одним з ключових принципів проектування екологічної освіти. Пріоритетним стає не ступінь обізнаності учнів екологічної проблематики, а рівень екологічної культури молодих людей, який включає в себе як усвідомлення своєї відповідальності за подальшу долю еволюції, так і поведінку, дії, що сприяють вирішенню проблем навколишнього середовища, її сталого розвитку, збереження життя на Землі.

Метод проектів - це комплексний навчальний метод, який дає можливість учню виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності, досягненні поставленої мети через детальну розробку проблеми, яка завершується реальним практичним результатом, оформленим тим або іншим чином.

Цілі екологічної проектної діяльності: розвивати навички роботи в групі, вміння співробітничати, виконувати різні ролі, взаємодіяти з іншими людьми; вміння виявляти проблеми та самостійно шукати шляхи вирішення поставлених завдань; критично осмислювати інформацію, приймати усвідомлені рішення. Проектна діяльність розвиває творчий потенціал, дослідницькі вміння і навички, формує усвідомленість, гнучкість мислення, розвиває такі якості особистості, як самостійність, ініціативність, відповідальність, взаєморозуміння, уміння відстоювати свою позицію, впевненість у собі. Проекти ініціюють роздуми, спонукають до дій, в яких проявляється громадянська позиція по відношенню до навколишнього середовища. Вони націлені на міжпредметність, самостійність, усвідомлення дій.

Розділ I. Особливості екологічного проектування

1.1.Заходи щодо поліпшення загальної екологічної ситуації на планеті

Сьогодні «екологічна поведінка» та «екологічне проектування» має включати в себе низку заходів щодо поліпшення загальної екологічної ситуації на планеті, забезпечення здоров’я кожної людини зокрема, а також воно має передбачати дбайливе та економне використання енергоресурсів.

1.Не шкодити здоров’ю людини, забезпечувати комфортний клімат у приміщенні шляхом:

Використання будівельних та оздоблювальних матеріалів і конструкцій, що не виділяють шкідливих речовин під час їх експлуатації.

Використання природних оздоблювальних матеріалів (дерево і глина).

Використання екологічно чистих систем опалення та охолодження будівель за допомогою випромінюючих тепло площин.

Утеплення будівель ззовні. Створення теплих огороджуючих конструкцій, які не «висмоктують» тепло з людини.

Використання систем контрольованого провітрювання і вентиляції.

2. Не завдавати шкоди навколишньому середовищу, а саме:

Використовувати будівельні та оздоблювальні матеріали і конструкції, які не виділяють емісій в навколишнє середовище під час їх виробництва.

Використовувати будівельні та оздоблювальні матеріали і конструкції, які можливо утилізувати без викиду шкідливих речовин в навколишнє середовище або які можна використовувати повторно.

Використання таких опалювальних систем (котлів, бойлерів), які викидають якомога менше, а в ідеалі зовсім не викидають шкідливих речовин в атмосферу.

3. Берегти енергетичні ресурси, а cаме:

Раціонально використовувати енергетичні ресурси.

По можливості замінити користування вичерпними ресурсами на користування невичерпними.

Використовувати якомога меншу кількість ресурсів для опалення будівель (тобто утеплення будівель та планування енергетично-вигідних компактних форм).

Використовувати будівельних та оздоблювальних матеріалів і конструкцій, які потребують якомога менше енергії при своєму виробництві.

Застосовувати контрольоване провітрювання з системою теплообміну.

Екологічно доцільне проектування передбачає створення загальної екологічної концепцій проектування, будівництва та експлуатації будівлі.

А це означає:

використання меншої кількості енергії для виробництва будівельних матеріалів та конструкцій; на опалення, охолодження та провітрювання будівель;

використання енергій, які мають здатність до самовідновлення;

утилізацію та вторинне використання відходів виробництва без шкідливих впливів на навколишнє середовище,

використання природних та екологічно-чистих матеріалів;

забезпечення природного перебігу процесів у навколишньому середовищі.

Ефективність енергозбереження та екологічності будівлі визначається сукупністю багатьох факторів:

вибору місця для будівництва та вибору екологічних матеріалів і конструкцій;

пасивним і активним використанням енергоносіїв, що мають здатність до відновлення;

енергетично вигідним інженерним обладнанням тощо.

При виборі місця для будівлі мають бути враховані:

кліматичні умови;

топографія;

орієнтація будівлі за сторонами світу;

освітленість або затінення місця;

сила та напрямок вітрів,

захищеність будівлі зеленими насадженнями.

Архітектурний проект самої будівлі, як невід’ємний компонент, включає заходи з економії енергії:

компактність форми будівлі (найкомпактнішою формою будівлі є півкуля, його частина поверхні, щодо об’єму (по відношенню до півкубу) становить тільки 81%, потім іде циліндр — 92%, піраміда — 98%, півкуб — 100 % і нарешті куб — 105%);

орієнтацію будівлі;

розташування вікон (більшість вікон та прозорих частин стін або даху мають бути повернені до сонця, при цьому не можна забувати про літній захист від сонця);

зонування будівлі (поділ на більш теплі — житлові, і більш холодні — допоміжні або буферні зони);

створення масивних стін, що накопичують і віддають тепло у середину будівлі тощо.

Починаючи з середини 1970 років більшість європейських країн збільшили нормовані величини з теплозахисту конструкцій в 2—3,5 рази.

Зараз цей процес продовжується: вимоги до теплоізоляційних матеріалів постійно підвищуються, більш жорсткими стають нормативи теплопроникнення, як для окремих будівельних конструкцій, так і споруд в цілому.

Вибираючи будівельні матеріали, треба звертати велику увагу на витрати енергії, потрібні для виробництва цих самих матеріалів (наприклад, якщо енергія на виробництво теплоізоляційних матеріалів, їх транспортування та обробку на буді­вельному майданчику перевищує енергію, яку ми зекономимо використовуючи ці матеріали в будівлі, то така будівля не буде екологічною, навіть якщо вона взагалі не потребує ніякого опалення!).

Отже, вираховуючи енергетичну корисність матеріалів, слід зважати не тільки на їх коефіцієнт теплопроникності, а й на витрати енергії, необхідні для перетворення природної сировини у конкретний елемент будівлі, відповідно до часу його використання в будівлі і економії енергії за рахунок його використання в цей час, а також енергію на утилізацію цього будівельного елементу. Крім цього необхідно вибирати такі матеріали, які при виробництві, будівництві, використанні та утилізації не викидають в навколишнє середовище шкідливих для людини токсичних газів, розчинників, радіації (радонового випромінювання) тощо.

Вибираючи енергетично вигідні конструкції і матеріали, необхідно звертати особливу увагу на:

теплоізоляцію зовнішньої оболонки будівлі;

герметичність вікон та дверей (відсутність «містків тепла»);

використання енергії сонця;

збереження тепла сонця в масивних конструктивних частинах будівлі;

використання будівельних матеріалів, виробництво, експлуатація і утилізація яких не зашкоджує навколишньому середовищу.

При плануванні інженерного обладнання будівлі слід враховувати:

можливість використання енергій, що відновлюються;

вибір екологічних систем опалення і палива;

рівномірний розподіл і регулювання радіаторів чи випромінюючих тепло площин;

підігрів води;

можливість використання енергій, що відновлюються;

слід також перевірити вибрану систему опалення на її відповідність архітектурному плануванню будівлі та її використанню.

Поряд з активним використанням енергії сонця можливе також і пасивне її використання засобами відповідного архітектурно-планувального вирішення будівлі. Так, за допомогою так званих «буферних зон» є можливим підігрів свіжого повітря (наприклад в зимовому садочку) та забезпечення свіжим підігрітим повітрям всіх інших функціональних зон.

Окрім теплоізоляції будівель велике значення для створення затишку має здатність частин будівлі до акумулювання тепла, тобто здатність різних матеріалів сприймати, зберігати і віддавати енергію тепла. Матеріали, що мають здатність сприймати тепло і віддавати його з часовим відставанням, врівноважують температуру внутрішнього середовища.

В якості простого та недорогого сонцезахисту може виступати широкий дах. Виступ даху захищає внутрішні приміщення від перегріву від високого літнього сонця, але дозволяє низькому зимовому сонцю заглядати в глибину приміщень.

Не слід нехтувати і заощадженням дощової води. Оскільки запаси прісної води в світі також дуже обмежені. Дощова вода з дахів може збиратися та використовуватися в господарстві (для поливу або у бочках санвузлів).

Активне використання енергоресурсів, що мають здатність до відновлення, відбувається за допомогою спеціальних інженерних систем, які використовують енергію невичерпних енергоносіїв (сонця, вітру, землі) та відносно невичерпних (деревини, сировини рослинного походження, відходів):

сонячних колекторів і сонячних батарей;

теплових насосів;

котлів якісного та енергетично вигідного спалення деревини та відходів тощо.

Пасивне використання енергоресурсів, що мають здатність до відновлення, відбувається за допомогою відповідного просторового планування. Тобто за допомогою:

буферних зон;

зимових садів;

підземних теплових каналів;

тромб-стін тощо.

Пасивне використання енергії сонця базується на забезпеченні попадання до приміщень якомога більшої кількості сонячного тепла, яке можна використовувати для опалення будівлі і якомога довшого збереженні цього тепла в масивних частинах будівлі.

Це досягається за допомогою правильної орієнтації вікон та прозорих частин будівлі, спрямованої, перш за все, на те, щоб «зловити» майже горизонтальні (зимові) сонячні проміні, тобто це:

великі вікна на південній і маленькі вікна (або їх повна відсутність) на північній стороні будівлі;

використання масивних та бажано темних матеріалів конструкцій в місцях, куди потрапляють сонячні проміні;

належна ізоляція цих масивних теплозберігаючих стін;

планування неглибоких приміщень, в яких сонячне тепло могло б проходити до задньої стінки та прогрівати її.

Раніше теплоізоляція була тільки засобом запо­бігання руйнуванню будівельних частин та будівель. Але нині людство починає розуміти, що постійне і зростаюче використання природ­них ресурсів знеструмлює їх запаси на всій земній кулі. Належна теплоізоляція створює і затишок в приміщенні (коли можна спокійно притулитися до стіни — і не відскочити від неї «обпікшись» холодом; не «тягне» по ногах взимку; а зі стелі не капає на підлогу навесні, немає «розводів» на шпалерах). Добре зроблена теплоізоляція захищає частини будівель від пошкоджень через утворення конденсації на стінах і вікнах (грибків та тріщин, що утворюються через значні перепади темпе­ратур). Така теплоізоляція є дорожчою, але вже через декілька років вона пов­ністю окупає себе через економію коштів на опалення. А через зменшення емісій підвищена теплоізоляція робить дуже великий внесок в охорону навколишнього середовища.

Теплоізоляцію можливо наносити на несучі та огороджуючі конструкції будівлі як із середини, так і ззовні. Але однозначно енергетично та екологічно вигіднішим є розташування теплоізоляції з зовнішньої сторони огороджуючих конструкцій. Це дозволяє уникнути «містків тепла» та перемістити «точку роси» із несучих конструкцій у шар теплоізоляції, що значно збільшує час експлуатації будівлі. Рівень якості зимової теплоізоляції будівлі залежить від наступних трьох факторів: форма будівлі — тобто частина теплоізольованих зовнішніх поверхонь щодо всього об’єму будівлі; сама теплоізоляція — тобто якість теплоізоляційного матеріалу та рівень коефіцієнта теплопередачі; і нарешті — теплопровідність фуг, стиків і швів, тобто зміна теплого повітря на холодне через недостатню герметичність дверей та вікон та через провітрювання крізь вікна (на відміну від контрольованого провітрювання).

Така теплоізоляція є дорогою, але вже через декілька років вона повністю окупає себе через економію коштів на опалення. А через зменшення емісій підвищена теплоізоляція вносить найбільший внесок в охорону нашого навколишнього середовища — вона сприяє очищенню повітря, яким ми дихаємо, та зменшенню парникового ефекту. Добре зроблена теплоізоляція захищає також частини будівель від пошкоджень через утворення конденсації на стінах і вікнах (грибків та тріщин, що утворюються через значні перепади температур в місці випадання роси).

Здатність до акумулювання тепла — це здатність різних матеріалів сприймати, зберігати і віддавати енергію тепла. Здатність акумулювання тепла відіграє велику роль в створенні затишної атмосфери: матеріали, що мають здатність сприймати тепло і віддавати його з часовим відставанням, врівноважують температуру внутрішнього середовища. Здатність до акумулювання тепла стінами, підлогою і стелею відіграє велику роль в швидкості підігрівання чи охолодження приміщень. Взимку матеріали стін і підлоги можуть (через прозорі частини будівлі) сприймати тепло, що випромінюється сонцем і віддавати його в приміщення, вже після заходу сонця, що також є економією коштів на опалення. Порядок розташування шарів різноманітних матеріалів в товщі стіни (особливо шару теплоізоляції) має велике значення для збереження тепла приміщенням. В залежності від функції приміщення, необхідно вибирати, чи розташовувати ізоляційний шар ближче до внутрішнього, чи до зовнішнього боку стіни. Бо ізоляційний шар, розташований ближче до зовнішнього боку стіни, збільшує кількість здатного до акумулювання тепла матеріалу, але затримує нагрівання приміщення. Зате нагріте приміщення довго не втрачає свого тепла навіть після припинення опалення. Напроти, внутрішній ізоляційний шар дозволяє як дуже швидко нагріти, так і охолодити приміщення.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 19

Бесплатная работа

Закрыть

Экологическое проектирование, его особенности и значение

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.