Анализ релевантности информации для принятия управленческих решений
План
1. Загальна характеристика управлінських рішень
2. Поняття релевантності інформації
2.1. Перше правило релевантності
2.2. Друге правило релевантності
3. Оптимальне використання ресурсів в умовах обмеження
3.1. Аналіз за наявності одного обмеження
3.2. Аналіз при двох обмеженнях
3.3. Аналіз при трьох і більше
1. Загальна характеристика управлінських рішень
В процесі господарської діяльності будь-якого господарюючого суб’єкта керівництву останнього доводиться приймати певні рішення, що стосуються його поточної діяльності. Класифікація поточних управлінських рішень представлена на рис. 23.1. В практиці найбільш поширеними є:
Рішення щодо спеціального замовлення-рішення про прийняття або відмову від одноразового замовлення на виготовлення продукції (надання послуг), яке передбачає використання вільних виробничих потужностей підприємства, але ціна, за яку вироблена при цьому продукція (виконані послуги) буде реалізована, є нижча за звичайну ціну або навіть менша за собівартість виробництва цієї продукції (виконання послуг).
Рішення щодо розширення чи скорочення діяльності передбачає вибір окремого сегмента діяльності та проведення аналізу щодо доцільності розширення або скорочення обсягу його діяльності. Сегментом може виступати продукція, тип замовника, географічний район або інший елемент діяльності підприємства.
Рішення щодо виготовлення напівфабрикатів у власному виробництві чи придбання їх на стороні передбачає встановлення більш вигідних умов діяльності підприємства та визначенні величини можливої економії витрат.
Рис. 23.1. Класифікація поточних управлінських рішень
Рішення щодо ціноутворення - одна із необхідних умов здійснення підприємницької діяльності, так як ціноутворення безпосередньо впливає на прибутковість бізнесу. Тому одним з основних питань управління діяльністю підприємства є встановлення ціни, яка б забезпечила задовільний рівень рентабельності.
Всі управлінські рішення класифікують за наступними критеріями:
-усні;
-письмові;
-індивідуальні;
-колективні;
-ініціативні;
-за призначенням;
-кількісні;
-еврестичні;
-одноцільові;
-багатоцільові;
-поточні;
-довгострокові.
З метою прийняття оптимального рішення щодо поставленої проблеми керівництво підприємства повинно розглянути принаймі два альтернативних варіанти її вирішення і зробити між ними вибір на підставі аналізу доходів та витрат, пов’язаних з кожним із них. Ухвалення поточних рішень побудоване на концепції диференційного аналізу. Диференційний аналіз - це процес оцінки наслідків упровадження тієї чи іншої альтернативи. Такий підхід передбачає виділення диференційних доходів та диференційних витрат, тобто таких показників, величина яких за певних умов може відрізнятися від тієї величини, яка виникла б за інших умов. Диференційні доходи являють собою додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.
Диференційні витрати - це додаткові витрати, що пов’язані з додатковим виготовленням або реалізацією продукції. Диференційні доходи - це додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.
При проведенні диференційного аналізу до уваги приймаються всі витрати (як змінні, так і постійні), що змінюються під впливом конкретного рішення. Отже, диференційні дані являють собою різницю між альтернативними рішеннями. Зазначений підхід спрямований на виокремлення та оцінку серед усіх даних тільки релевантних показників.
2. Поняття релевантності інформації
Релевантна інформація важлива для прийняття управлінських рішень тому, що вона містить дані, які слід використовувати для розрахунків при підготовці інформації для менеджерів. Нерелевантна інформація - це несуттєві, надлишкові дані про витрати та доходи. Використання нерелевантно! інформації може призвести до таких наслідків:
1)прийняття помилкового рішення в результаті викривлення інформації, яка описує проблемну ситуацію, щодо якої слід прийняти рішення;
2)зниження оперативності та підвищення трудомісткості процесу прийняття рішення, тобто відсутнє викривлення інформації, хоча керівник отримує зайву інформацію, яка збільшує час прийняття рішення.
Залежно від реагування витрат та доходів на прийняття управлінських рішень їх поділяють на релевантні та нерелевантні. (рис. 9.2).
Релевантні витрати і доходи - це очікувані в майбутньому витрати та доходи, які відрізняються відповідно до альтернативних варіантів.
Отже, фактичні дані не є релевантними і не є корисними при прийнятті рішення. Така інформація не потребує розгляду при обговоренні альтернативних варіантів. Проте дані минулих періодів щодо витрат необхідні як основна база для планування величини та поведінки майбутніх витрат.
Релевантний підхід - зосередження уваги лише на релевантній інформації в процесі прийняття управлінського рішення, що при значному обсязі інформації дозволяє полегшити та прискорити процес прийняття найкращого рішення.
2.1. Перше правило релевантності
Рис. 23.2. Критерії ролевантності
Інформація для керівництва повинна забезпечувати правильне рішення. Це є головною ознакою якості інформації для керівництва.
Приклад. Підприємство з виробництва хлібобулочних виробів реалізує продукцію через розвинену сітку торговельних точок. Після підвищення цін на деякі складові керівник, спираючись на інтуїцію, передбачає, що частина продукції стала збитковою. Він просить проаналізувати витрати та виручку від реалізації.