Територіальна диференціація міграційних процесів

При формуванні виваженої міграційної політики та розробці прогнозів міграцій населення (які є невід’ємною складовою демографічного прогно­зування) необхідно враховувати регіональні особливості тенденцій міграційних процесів, закономірності територіальної диференціації показників міграцій населення. Логічним результатом регіонального аналізу міграційного руху населення є районування (зонування) території України за міграційними ознаками, виділення міграційних районів або зон.

Проблемам демографічного, у т.ч. міграційного, районування України приділяється значна увага у вітчизняній науці. Ще в радянський період були розроблені схеми районування території України за показниками народжу­ваності та природного приросту, особливостями режиму смертності та тривалості життя населення, а також виділення міграційних зон. Низкасхем демографічного районування та зонування були представлені в колективній монографії "Населення України - 2004. Регіональні аспекти демографічного розвитку”. Автором даного пункту було здійснено районування України за підсумками багаторічних міграційних процесів у період існування СРСР, виявленими переписом населення 1989 р., та особливостями міграцій насе­лення в перше десятиліття незалежності.

Результати першого загальнонаціонального вибіркового обстеження з питань трудових міграцій дали можливість здійснити районування України за показниками трудової міграції. Відповідно до рівня участі населення у трудо­вих міграціях та спрямованості зовнішніх трудо-міграційних контактів (за даними вибіркового обстеження з питань трудових міграцій) усі регіони України можна об’єднати в 7 географічно цілісних міграційних районів (рис. 4.5.1).

Рис. 4.5.1. Районування України за тенденціями розвитку трудових міграцій

1.Закарпатський. Цей район охоплює однойменну область, що характеризується найвищим серед усіх регіонів України рівнем участі насе­лення у трудових міграціях. Основним напрямком трудових поїздок є сусідні країни ЄС - Чехія, Угорщина та Словаччина. Це обумовлено, по-перше, географічною близькістю, по-друге, етнічними особливостями регіону (тут мешкає основна частина українських угорців і словаків), по-третє, історичними зв’язками (Закарпаття в різні часи входило до складу Угорщини і Чехо- словаччини). Рівень орієнтації на країни СНД (в першу чергу Росію) є помітно меншим, ніж у східних та південних регіонах, але вищим, ніж у двох інших районах, які повністю розташовані у межах Західної України (рис. 4.5.2).

Рис. 4.5.2. Розподіл трудових мігрантів-мешканців різних трудо- міграційних районів за напрямками міграцій (за останньою поїздкою)

2.Буковинський. Район територіально відповідає Чернівецькій області, де спостерігається дуже високий (хоча й у півтора рази менший, ніж на Закарпатті) рівень участі населення працездатного віку в трудових міграціях. Більше половини заробітчан працює в Італії, решта - переважно в інших країнах "старого” Євросоюзу, частка працюючих у Росії є найменшою серед усіх трудо-міграційних районів. Високий рівень орієнтації на Італію вочевидь пов’язаний з тим, що в Чернівецькій області найвища в Україні частка романо- мовного населення (румун та молдован), чимало етнічних українців мають знайомих в Румунії та Молдові, мешканці яких раніше від українців почали активно мігрувати до Італії.

3.Галицько-Волинський - Волинська, Івано-Франківська, Львівська і Тернопільська області. Рівень участі населення працездатного віку у трудових міграціях удвічі вищий за загальнодержавний. На тлі інших районів тут спостерігається явно вищий рівень орієнтації на Польщу і підвищений - на Португалію, Іспанію та Італію при відносно низькій орієнтації на країни СНД. Хоча район загалом забезпечує чверть усього обсягу українського заробіт­чанства, близько 3/4 усіх мігрантів до Польщі, половина мігруючих до Португалії та Іспанії і третина виїжджаючих до Італії походять з областей Галицько-Волинського району.

4.Західно-Центральний район - Вінницька, Рівненська, Хмельницька та Черкаська області. Показник участі у трудових міграціях відповідає загальнодержавному рівню або вищий за нього. Структура мігрантів за потоками близька до загальних по Україні показників, зокрема у Росії та країнах СНД працює близько половини мігрантів. У Західно-Центральному та більш східних районах не спостерігається значних відмінностей між рівнями участі у трудових міграціях міських та сільських жителів: більш висока інтенсивність трудових міграцій сільського населення, яка фіксується в цілому по Україні, забезпечується саме за рахунок Галицько-Волинського, Закарпатського та Буковинського районів.

5.Східно-Центральний - Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черні­гівська області і Київська міськрада. Це територіально найбільший район, що включає 11 з 27 регіонів України. Основні особливості трудоміграційної ситуації - помітно нижчий від загальнодержавного рівень участі населення працездатного віку у трудових міграціях і переважна орієнтація на Росію (у півтора рази вища, ніж в середньому по країні).

6.Південний - АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області і Севастопольська міськрада. В цілому по району рівень участі у трудових міграціях дещо вищий, ніж у Східно-Центральному районі, але помітно нижчий, ніж в інших п’яти районах. Порівняно з попереднім районом не так різко вира­жена орієнтація на роботу в Росії, натомість вищою є орієнтація на країни ЄС. Згідно з відомостями Медико-демографічного обстеження України, саме в При­чорномор’ї спостерігається найбільша частка потерпілих від торгівлі людьми серед трудових мігрантів. Вочевидь це пов’язано з тим, що тут фіксується найвищий по Україні рівень орієнтації на країни, що розвиваються (у т.ч. Туреччина та Кіпр), Ізраїль, Мальту, країни південної частини колишньої Югославії, міграція до яких, як буде показано нижче (див. п. 5.4), пов’язана з найбільшим ризиком стати жертвою торгівлі людьми.

7.Луганський. Включає однойменну область, основними особливос­тями якої є середня за мірками України в цілому і висока за мірками незахід- них областей інтенсивність трудових міграцій та різко виражена орієнтація на трудові поїздки до Росії. Неможливо виділити будь-яку іншу територіальну сукупність (регіон або групу суміжних регіонів), де б кількість трудових мігрантів була б не меншою, а рівень орієнтації на Росію - настільки ж великий, як на

Луганщині.

Отже, основними чинниками, які визначають інтенсивність зовнішніх трудових міграцій у регіонах, є:

  • близькість до державних кордонів України з іншими країнами: це полегшує і здешевлює здійснення трудової міграції, особливо сприяє збільшенню міграційної активності близькість до кордонів з країнами ЄС;
  • особливості менталітету населення: загальновідомо, що низький рівень патерналістських настанов, стійка орієнтація на вирішення назрілих проблем власними зусиллями (в тому числі і шляхом трудових міграцій) притаманна мешканцям західних регіонів;
  • наявність у регіоні або в безпосередній близькості від нього великих поліфункціональних міст, які часто стають привабливішими для праце­влаштування для частини українських громадян, ніж зарубіжні країни;
  • загальний рівень розвитку регіону: з високорозвинених регіонів відтік населення на роботу за кордон є менш інтенсивним, підвищена міграційна активність населення Луганщини вочевидь є наслідком не лише геогра­фічного положення області, а й її стабільно низького рівня людського розвитку.
  • На спрямованість зовнішніх трудових міграцій, крім географічного по­ложення, впливають історичні та ментально-етнічні зв’язки між регіонами України та іноземними країнами.

    Поєднання інформації щодо трудової та стаціонарної міграції дало змогу здійснити комплексне міграційне районування території. Воно спирається головним чином на метод кластерного аналізу, що є одним з найефектив­ніших прийомів багатомірного групування. Це метод групування одиниць сукупності на основі низки кількісних ознак, при цьому одиниці, які потрапили до однієї з груп, більш подібні одна до одної, ніж одиниці з різних груп. При визначенні кількості груп слід виходити з того, що "ступінь деталізації повинен забезпечувати статистичну стійкість даних, а ступінь агрегації - не порушувати однорідності утворених груп, оскільки сила внутрішніх зв'язків регіону повинна переважати силу зовнішніх з іншими територіальними системами”.

    Районування здійснювалося шляхом групування областей, оскільки основні статистичні дані наявні лише на обласному рівні. На початковому етапі було відібрано 8 показників, які характеризують підсумки міграційних процесів ХХ ст. (за даними Першого Всеукраїнського перепису населення 2001 р.), новітні тенденції міграційних процесів (за відомостями поточного обліку змін місця проживання у післяпереписний період) та розвиток трудових міграцій (за інформацією загальнонаціонального вибіркового обстеження 2008 р.). Це такі показники:

    1.рівень участі населення працездатного віку у трудових міграціях (2008 р.) - частка осіб, які протягом 2005-2007 рр. та першої половини 2008 р. хоча б раз виїздили на роботу за кордон, у загальній чисельності населення працездатного віку на середину 2008 р., дані першого загальнонаціонального вибіркового обстеження з питань трудових міграцій 2008 р.;

    2.питома вага осіб, які хоча б раз за життя змінили місце проживання, в загальній чисельності населення (станом на 5.12.2001 р.), дані перепису населення;

    3.частка народжених поза межами регіону в загальній чисельності населення (станом на 5.12.2001 р.), дані перепису населення;

    4.частка народжених поза межами України в загальній чисельності населення (станом на 5.12.2001 р.), дані перепису населення;

    5.коефіцієнт міграційного обороту (2007-2008 рр., в середньому за рік), дані поточного обліку міграцій;

    6.коефіцієнт міграційного обороту (2002-2003 рр., в середньому за рік), дані поточного обліку міграцій;

    7.коефіцієнт зовнішнього міграційного обороту (2007-2008 рр., в середньому за рік), дані поточного обліку міграцій;

    8.сальдо міграцій населення (2007-2008 рр., в середньому за рік), дані поточного обліку міграцій.

    Характеристики работы

    Реферат

    Количество страниц: 13

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Территориальная дифференциация миграционных процессов

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.