Історична довідка

Протягом семи століть буковинський край був відірваний від України. Ним володіли татарські хани і молдавські господарі, австрійські цісарі та румунські бояри. Українська мова заборонялась, українська прогресивна культура переслідувалась. Українське населення насильно онімечувалось і румунізувалось.

Біографія Чернівецької обласної бібліотеки ввібрала в себе відлуння громадсько-політичного життя різних часів і періодів.

Обласна газета "Нова Буковина" в 1912р. писала, що "публічних бібліотек, котрі єдині можуть проводити книжкову літературу в широкі маси народу у нас на Буковині взагалі нема. Велике місто Чернівці також не має загальнодоступної книгозбірні. Засновано у нас, щоправда, багато читалень, але з них нічого певного не вийде. Оберемок книжечок "Просвіти", що спочивають на полиці у голови, або господаря читальні, щільно зв'язані шнурком, оце і вся бібліотека" ("Нова Буковина", 1912, 31 січня).

При приватних книжкових крамницях виникали національні клуби, кінотеатри, бібліотеки: німецька, єврейська, румунська, польська з обмеженими фондами. в українській бібліотеці при Українському домі (м.Чернівці) не було жодного класичного твору, а книги О.Кобилянської, Ю.Федьковича, С.Воробкевича з бібліотеки не видавались.

Червень 1940р. поєднав Північну Буковину з Україною. Защедрилось новими барвами хвилююче слово О.Кобилянської: "Велика майбутність культури нашої. Багато змін і самоцвітів принесе їй народі." Передова інтелігенція, громадський загал доклали чимало зусиль для організації в місті загальнодоступної книгозбірні, яка б могла прислужити завданням піднесення культурно-освітнього рівня населення.

Наявна в Державному архіві Чернівецької області /ДАЧО/ "Історична довідка" за підписом першого директора обласної бібліотеки Ф.М.Дудка. свідчить, що бібліотека була організована в липні 1940р. на основі постанови Раднаркому УРСР і підпорядковувалась повітовому відділу народної освіти Чернівецького повітового виконкому.

З архівного витягу того ж ДАЧО дізнаємось, що в документах Чернівецького повітового виконавчого комітету наявна постанова від 15 серпня 1940р. про впорядкування бібліотек учбових закладів, громадських установ по м.Чернівці і Чернівецькому повіту. Цей же документ зобов'язував директорів шкіл і керівників громадських організацій міста зробити повний переоблік та інвентаризацію книжкового фонду і зареєструвати бібліотеки в бібліотечному секторі повітового відділу народної освіти.

Вірогідно, що в цей час була зареєстрована і повітова /обласна/ бібліотека. Вже у вересня 1940р. на шпальтах газети "Радянська Буковина" опублікована стаття "Створення обласної бібліотеки".

Паралельно з вирішенням організаційних питань йшли копіткі пошуки приміщення для бібліотеки, Передбачалось, що воно повинно бути в центрі міста і стати його окрасою. На той час в Чернівцях була одна привілейована вулиця - панська /нині ім. О.Кобилянської/, яка передбачалась для відпочинку проведення дозвілля.

Як свідчить архівний витяг з протоколу № ІЗ на засіданні виконкому Чернівецької міськради від 9.09.1940р. слухали питання: "Про виділення приміщення для організацій і установ". І ось рядки з цього документу: "Для обласної бібліотеки виділити приміщення по вулиці Панська-19, з 5-ти кімнат і великий зал, що нині займає адвокатура".

Так започатковувалась історія створення однієї з найбільших нині книгозбірень області, тоді, в 1940р. фонд бібліотеки нараховував 30 тис. примірників друку якими користувались 4 тис. читачів. Розпочали роботу три відділи: абонемент, читальня, комплектування і обробки.

В цьому ж 1940р. після закінчення Харківського бібліотечного інституту на посаду директора бібліотеки був призначений Федір Микитович Дудко, все подальше життя якого пов'язане з розбудовою обласної бібліотеки.

Діяльність Чернівецької обласної бібліотеки була перервана війною і тимчасовою окупацією міста німецько-румунськими окупантами. Частина літератури була вивезена, а решта загинула в полум'ї Великої вітчизняної. Директор бібліотеки Ф.М.Дудко був призваний в діючу армію.

У 1944р. після визволення Чернівців бібліотека відновлює роботу. На цей час вона підпорядковується відділу культурно-освітніх установ при облвиконкомі. Це був період відродження, коли книга до книги формувалась літературна база, визначались провідні читацькі групи. Одночасно йшов процес організації бібліотек в районах, для яких обласна установа стає консультативним пунктом.

Для поповнення обласної бібліотеки використовувались різні джерела комплектування: обмінні фонди, приватні зібрання і колекції, подарунки і збори від населення. Як писала обласна газета, "в приміщення обласної бібліотеки, яке міститься по вул. О.Кобилянської, № 36, звозяться знайдені книжки та проводиться інвентаризація. Незабаром Чернівці знов матимуть обласну бібліотеку" /Рад. Буковина, 1944, 19 квітня/.

28 квітня 1944р. згадуваний часопис інформує про те, що силами працівників бібліотеки в центральне приміщення вже завезено вісімдесят тисяч примірників книг. Тут є повні збірки творів О.Кобилянської, М.Рильського, В.Василевської, Л.Толстого, М.Горького, О.Бальзака, В.Гюго, В.Шекспіра, А.Міцкевича, Г.Гейне та ін. авторів.

В травні 1945р. в Чернівці на адресу обласної бібліотеки прибули два вагони літератури української і російською мовами, яка надійшла з провідних бібліотек Києва, Харкова, Новосибірська, Горького, Москви та ін. Завдяки своєчасній підтримці провідних бібліотек країни започаткувались фонди і в бібліотеках області.

Як повідомляла преса, на поповнення фондів існуючих бібліотек Чернівецької області в той час уряд виділив понад один мільйон карбованців /Рад. Буковина, 1941, 12 червня/.

Певний час обласну бібліотеку очолювала В.В.Довжинська, ініціативний та ерудований фахівець. Пізніше вона працювала викладачем в культурно-освітньому училищі, довгий час була директором обласної бібліотеки для дітей.

В І946 р. після демобілізації, повернувся на попередню посаду директора Ф.М.Дудко. Як керівник, він розпочав свою діяльність з підбору кадрів і згуртування колективу бібліотеки. Бібліотечні кадри - це була нагальна проблема, адже повоєнний штат нараховував всього 8 працівників. Бібліотечне обслуговування в значній мірі ускладнювалось відсутністю кваліфікованих спеціалістів. В зв'язку з ним на протязі 40-50-х років штат бібліотеки поповнили випускники одного з найстаріших вузів України - Харківського бібліотечного інституту. Це такі фахівці, як Ф.М,Дудко, В.В.Довжинська, М.Г.Портникова, В.Ф.Погуть, Г.Я.Юхименко, Т.С.Зайцева, Л.М.Сікорська, А.М.Редько.

Вживались заходи по підготовці місцевих кадрів. З цією метою в 1945р. було створено Чернівецьке політосвітнє /згодом культосвітнє/ училище з бібліотечним відділенням, випускники якого в нинішньому 1995р. відсвяткували 50-літній ювілей рідного закладу. Серед запрошених на ювілей були і перші випускники училища, нині ветерани прані бібліотеки Р.Г.Гінзбург, Л.В.Хоменко, І,І.Ярошенко, С.І. Кожем'якіна, В.В.Біретто.

Продовжувалось структурне зміцнення обласної бібліотеки. Зі створенням в 1947р. методичного кабінету бібліотека перебрала на себе обов'язки обласного методичного центру. Основними напрямками організаційно-методичної роботи були виїзди, розробка методичних листів, рекомендації, аналізи діяльності бібліотек, організація обласних і міжобласних семінарів. Для зміцнення відділу чимало зусиль доклали Г.М.Онопко, В.Д.Погуть, В.Й.Шидловський, Л.І.Лотик, Ю.Й.Банкало, які в свій час очолювали відділ.

Організований у 1949р. бібліографічний /нині інформаційно-бібліографічний/ відділ виконував функції координуючого центру з питань довідково-бібліографічної інформаційної і краєзнавчої роботи як відділів обласної бібліотеки, так і інших бібліотек області.

Від невеличкого за обсягом довідкового фонду і, в основному, тематичних картотек, до цілісної системи йшло становлення і удосконалення його довідково-бібліографічного апарату.

Від списків, що вивішувались лише на Дошці інформації до системи бібліографічних посібників - як рекомендаційних, так і науково-допоміжних - шлях його друкованої продукції. Кращі традиції відділу приумножували його завідувачі - М.Т.Балк, Ф.І.Жевахов, С.М. Нішенко, Р.Г.Гінзбург, М.М.Довгань.

На підставі наказу виконкому Чернівецької обласної Ради народних депутатів № 87 від 29 серпня І95Зр. бібліотека переходить у відомство обласного управління культури обласної Ради народних депутатів.

З 1959 р. бібліотека працює на новому місці - в будинку № 47 по вул. ім. О.Кобилянської, в якому міститься і нині.

На кінець 1960 р. бібліотека обслужила І7 335 читачів, здійснила понад 500 тисяч книговидачі, фонд її нараховував близько 275 тис, примірників. На промислових підприємствах міста працювали пересувок, якими було охоплено 830 читачів. Функціонували відділи: обробки і комплектування, абонемент, читальні зали, бібліографічний, методичний, нотно-музичної і репертуарної літератури, господарський. З 19бО р. відділ абонемента розпочав обслуговування в умовах відкритого доступу читачів до книжкового фонду. Через послуги МБА і ЗА використовувались фонди головних бібліотек країни,

В 60-ті роки остаточно завершується структура бібліотеки як центра бібліотечно-бібліографічного обслуговування і організаційно-методичного керівництва мережею державних масових бібліотек системи Міністерства культури та бібліотек інших систем і відомств.

Особливого спомину і поваги заслуговують працівники, які сформувались, як спеціалісти в 50-60-х роках. Це був колектив однодумців, людей внутрішньої культури, фахівців високого гатунку: Г.Я. Юхименко, В.М.Коваленкова, Л.Д.Мохова, Т.С.Зайцева, Н.Ц.Підгурська, П.С.Шабельман, Л.В.Хоменко, Л.М.Сікорська, А.М.Редько, С.М.Нішенко, В.Ф.Погуть, Ф.С.Веселов, Р.Г.Гінзбург, С..І.Кожем'якіна, Л.І.Котик.

70-ті роки для обласної бібліотеки характерні значним поповненням молодої когорти працівників з вищою бібліотечною освітою. Бони поповнили провідні відділи бібліотеки, внесли ініціативу і творчу думку в їх діяльність. Спеціалістами бібліотечної справи стали А.С.Іваницька, І.С.Щербаєва, Г.П,Цибулько, М.І.Стратенюк, Н.М.Александрова, Л.Ю.Сухарєва, О.Д.Гроза, В.М..Кропива, В.В.Найда. В цей час колектив бібліотеки очолював Володимир Федорович Калиниченко, досвідчена і творча людина.

У 1971р. було організовано основне книгосховище та галузеві відділи: технічної літератури, обслуговування працівників сільського господарства. Виділені спеціалізовані читальні зали для науковців, спеціалістів народного господарства, для молоді і студентів. На кінець нього року бібліотекою користувались 14 054 читачі, яким було видано понад 356 тис. примірників літератури. Міжбібліотечним і заочним абонементом охоплено 350 бібліотек-абонентів. Книжковий фонд нараховував 436 тис. друкованих одиниць. Штат обласної бібліотеки - 42 чоловіки.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 26

Бесплатная работа

Закрыть

Черновицкая областная универсальная научная библиотека имени М. Ивасюка

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.