План

1. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.). Медичний і біологічний захист населення та забезпечення епідеміологічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій

2. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій

3. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки

Список використаної літератури

1. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.). Медичний і біологічний захист населення та забезпечення епідеміологічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій

Цей Закон визначає правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів цивільного захисту.

Стаття 12. Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій

Для запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій здійснюються такі заходи:

  • планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності та господарювання;
  • розгортання в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових лікувальних закладів (пунктів);
  • своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;
  • контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання;
  • завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;
  • накопичення медичних засобів захисту, медичного та іншого спеціального майна і техніки;
  • здійснення контролю за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
  • навчання населення способам надання першої медичної допомоги та дотримання правил відповідної санітарії;
  • забезпечення недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;
  • санітарна охорона територій та об'єктів у зоні надзвичайної ситуації.
  • Стаття 14. Біологічний захист

    Захист від біологічного зараження включає:

  • виявлення осередку біологічного зараження;
  • прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження;
  • використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
  • введення режимів карантину та обсервації;
  • знезаражування осередку біологічного зараження;
  • здійснення заходів екстреної та специфічної профілактики;
  • дотримання протиепідемічного режиму суб'єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.
  • Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 2004 р. втратив чиннiсть згiдно з Кодексом цивiльного захисту України вiд 02.10.2012. Згідно цього Кодексу «Медичний, біологічний і психологічний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» здійснюється у відповідності до глави 9. Зокрема:

    Стаття 36. Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

    1. Медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення включає:

    1) надання медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, рятувальникам та іншим особам, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, проведення їх медико-психологічної реабілітації. Медична допомога населенню забезпечується службою медицини катастроф, керівництво якою здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

    2) планування і використання сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності;

    3) своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;

    4) контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання;

    5) завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;

    6) утворення в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових тимчасових мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров’я;

    7) накопичення медичного та спеціального майна і техніки;

    8) підготовку та перепідготовку медичних працівників з надання екстреної медичної допомоги;

    9) навчання населення способам надання домедичної допомоги та правилам дотримання особистої гігієни;

    10) здійснення заходів з метою недопущення негативного впливу на здоров’я населення шкідливих факторів навколишнього природного середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;

    11) проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;

    12) санітарну охорону територій та суб’єктів господарювання в зоні надзвичайної ситуації;

    13) здійснення інших заходів, пов’язаних з медичним захистом населення, залежно від ситуації, що склалася.

    2. Здійснення заходів медичного захисту населення покладається на суб’єктів забезпечення цивільного захисту.

    3. Для проведення медико-психологічної реабілітації осіб, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, при санаторно-курортних закладах незалежно від форми власності утворюються центри медико-психологічної реабілітації. Перелік санаторно-курортних закладів, в яких утворюються центри медико-психологічної реабілітації, затверджується спільним актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

    Стаття 37. Біологічний захист населення, тварин і рослин

    1. Біологічний захист населення, тварин і рослин включає:

    1) своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;

    2) прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів;

    3) проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики біологічного зараження населення;

    4) своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту;

    5) запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину;

    6) здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення;

    7) надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами;

    8) інші заходи біологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.

    2. Біологічний захист населення, тварин і рослин додатково включає встановлення протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів та їх дотримання суб’єктами господарювання, закладами охорони здоров’я та населенням.

    3. Здійснення заходів біологічного захисту покладається на суб’єктів забезпечення цивільного захисту.

    Характеристики работы

    Реферат

    Количество страниц: 31

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Чрезвычайные ситуации

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.